обмовка
ОБМО́ВКА, и, ж.
1. Додаткове зауваження, роз’яснення і т. ін. до раніше висловленого.
Ще в дожовтневі роки Ленін принципово, без будь-яких обмовок заперечував порожні, безглузді вигадки формалістів (Вітч., 2, 1964, 156).
2. Слово або фраза, помилково сказані замість інших, потрібних.
Він говорив якось тьмяно, з обмовками і недомовками (Збан., Малин. дзвін, 1958, 180).
Словник української мови (СУМ-11)