оболона

ОБОЛО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оболо́нка 1, 3, 5.

Холонув вітер і рвав тонку оболону (Перв., І, 1958, 84);

*У порівн. Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней (Забіла, У.. світ, 1960, 179).

Значення в інших словниках

1. оболона — див. кора  Словник синонімів Вусика
2. оболона — -и, ж., рідко. Те саме, що оболонка 1), 3), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оболона — ОБОЛО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що оболо́нка 1, 3, 5. Холонув вітер і рвав тонку оболону (Л. Первомайський); * У порівн. Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней (Н. Забіла).  Словник української мови у 20 томах