оболоня
ОБОЛО́НЯ, і, ж.
1. Те саме, що оболо́нь.
Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (Стельмах, Жито.., 1954, 146).
2. заст. Шибка.
Як глянула Маріяна У вікно в оболоню, — Стоять тії козаченьки З кіллям кругом двору (Укр.. думи.., 1955, 223).
Словник української мови (СУМ-11)