Словник української мови в 11 томах

обрятований

ОБРЯТО́ВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до обрятува́ти.

Обрятовані від огню сніпки вимолотили (Коцюб., І, 1955, 125).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обрятований — обрято́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. обрятований — -а, -е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрятувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обрятований — ОБРЯТО́ВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до обрятува́ти. Обрятовані від огню сніпки вимолотили (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  4. обрятований — Обрято́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)