обрятовувати
ОБРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРЯТУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Урятовувати.
[Орися:] Я повинна розшукати Юрка і обрятувати його. Може, він де в тюрмі уже? (Кроп., III, 1959, 101);
— Дякую.. й я бабі Безносисі, хай їй легенько згадається: обрятувала й мене від наглої смерті (Л. Янов., І, 1959, 84).
Словник української мови (СУМ-11)