Значення в інших словниках
-
обрятовувати —
обрято́вувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
обрятовувати —
-ую, -уєш, недок., обрятувати, -ую, -уєш, док., перех., заст. Урятовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обрятовувати —
ОБРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРЯТУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Урятовувати. [Орися:] Я повинна розшукати Юрка і обрятувати його. Може, він де в тюрмі уже? (Кроп., III, 1959, 101); — Дякую..
Словник української мови в 11 томах
-
обрятовувати —
ОБРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРЯТУВА́ТИ, ую, уєш, док., кого, що, заст. Урятовувати. [Орися:] Я повинна розшукати Юрка і обрятувати його. Може, він де в тюрмі уже? (М. Кропивницький); [Тихович:] – ..
Словник української мови у 20 томах
-
обрятовувати —
РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВБЕРІГА́ТИ (УБЕРІГА́ТИ), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
обрятовувати —
Обрято́вувати, -то́вую, -то́вуєш; обрятува́ти, -ту́ю, -ту́єш кого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)