обрідно

О́БРІДНО. Присл. до о́брідний.

Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (Н.-Лев., V, 1966, 194);

// у знач. присудк. сл.

— Здрастуйте! — привітався з дітьми бакенщик.. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Мокр., Острів.., 1961, 49);

Вернувся Іван Люціанович з війни в сорок п’ятому — пшениці обрідно, колоски замучені (Рад. Укр., 15.І 1964, 3).

Значення в інших словниках

1. обрідно — о́брідно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. обрідно — О́БРІДНО. Присл. до о́брідний. Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (І. Нечуй-Левицький); // у знач. пред. – Здрастуйте! – привітався з дітьми бакенщик .. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Ю.  Словник української мови у 20 томах