обрідно
О́БРІДНО.
Присл. до о́брідний.
Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (І. Нечуй-Левицький);
// у знач. пред.
– Здрастуйте! – привітався з дітьми бакенщик .. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Ю. Мокрієв);
Вернувся Іван Люціанович з війни в сорок п'ятому – пшениці обрідно, колоски замучені (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)