Словник української мови у 20 томах

обрідно

О́БРІДНО.

Присл. до о́брідний.

Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. пред.

– Здрастуйте! – привітався з дітьми бакенщик .. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Ю. Мокрієв);

Вернувся Іван Люціанович з війни в сорок п'ятому – пшениці обрідно, колоски замучені (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обрідно — о́брідно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. обрідно — О́БРІДНО. Присл. до о́брідний. Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (Н.-Лев., V, 1966, 194); // у знач. присудк. сл. — Здрастуйте! — привітався з дітьми бакенщик.. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Мокр., Острів..  Словник української мови в 11 томах