обрізний
ОБРІЗНИ́Й, а, е.
1. Який має зрізаний край.
2. техн. Те саме, що обрі́зувальний.
Відходи: рейки — рештки від обрізування дощок на обрізних верстатах та обаполи — бокові зрізи колоди в комлі (Стол.-буд. справа, 1957, 55).
Словник української мови (СУМ-11)