обрізний
ОБРІЗНИ́Й, а, е.
1. Який має зрізаний край.
2. техн. Те саме, що обрі́зувальний.
Відходи: рейки – рештки від обрізування дощок на обрізних верстатах (з навч. літ.).
3. Який звичайно обрізають.
Головки, що надійшли відокремленими від стебла (обрізна капуста), зачищають і промивають (з наук.-попул. літ.);
За вгодованістю розрізняють яловичину, баранину, козлятину I і II категорій, телятину I категорії; свинину м'ясну, обрізну, жирну (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)