обрійний

О́БРІЙНИЙ, а, е. Прикм. до обрій.

Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні — Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Юрій Яновський, V, 1959, 78);

Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце.. латкаті тіні (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 102).

Значення в інших словниках

1. обрійний — о́брійний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обрійний — -а, -е. Прикм. до обрій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрійний — О́БРІЙНИЙ, а, е. Прикм. до о́брій. Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні – Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Ю. Яновський); Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце .. латкаті тіні (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах