обсаджений
ОБСА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсади́ти.
Серед грядок вилися обсаджені.. порічками кручені стежки (Кобр., Вибр., 1954, 148);
Під містечком тягнулися левади, густо обсаджені на ровах високою дерезою (Вас., II, 1959, 50);
Коло куреня стояло вісім довгих фургонів, обсаджених людьми (Н.-Лев., II, 1956, 33);
*Образно. А збруя ж яка? — і у хана кримського такої нема: уся золотом залита і обсаджена самоцвітами (Стор., І, 1957, 94);
Капітан Бугров мав вісім гвинтівок, два кулемети і кілька обсаджених патронами стрічок (Мик., II, 1957, 276);
Як і в кожного великого народу, історія твоя [український народе] ще з давніх-давен — визвольними рухами позначена; повстаннями проти панів, як тими вулканами, обсаджена (Тич., III, 1957, 158);
// обса́джено, безос. присудк. сл.
Вулиці села вже обсаджено молодими деревами (Ю. Янов., II, 1954, 180).
Словник української мови (СУМ-11)