обскочений

ОБСКО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обско́чити.

Наче кабан, обскочений собаками, кидався Сулятич з своїми [гриднями] (Оп., Іду.., 1958, 334).

Значення в інших словниках

1. обскочений — обско́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обскочений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обскочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обскочений — ОБСКО́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обско́чити. Наче кабан, обскочений собаками, кидався Сулятич (Юліан Опільський).  Словник української мови у 20 томах