обтиральник

ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто обтирає що-небудь.

Василеві пощастило. В депо потрібен був обтиральник паровозів (Бойч., Молодість, 1949, 152).

Значення в інших словниках

1. обтиральник — обтира́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обтиральник — -а, ч. Те саме, що обтирач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтиральник — ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто виконує роботу з обтирання чого-небудь. Обтиральник паровозів.  Словник української мови у 20 томах