обтиральник

обтира́льник

-а, ч.

Те саме, що обтирач.

Значення в інших словниках

1. обтиральник — обтира́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обтиральник — ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто виконує роботу з обтирання чого-небудь. Обтиральник паровозів.  Словник української мови у 20 томах
3. обтиральник — ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто обтирає що-небудь. Василеві пощастило. В депо потрібен був обтиральник паровозів (Бойч., Молодість, 1949, 152).  Словник української мови в 11 томах