обтиральник

ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто виконує роботу з обтирання чого-небудь.

Обтиральник паровозів.

Значення в інших словниках

1. обтиральник — обтира́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обтиральник — -а, ч. Те саме, що обтирач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтиральник — ОБТИРА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто обтирає що-небудь. Василеві пощастило. В депо потрібен був обтиральник паровозів (Бойч., Молодість, 1949, 152).  Словник української мови в 11 томах