обуваннячко
ОБУВА́ННЯЧКО, а, с., розм., рідко. Пестл. до обува́ння.
— Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу (Номис, 1864, № 10851).
Словник української мови (СУМ-11)ОБУВА́ННЯЧКО, а, с., розм., рідко. Пестл. до обува́ння.
— Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу (Номис, 1864, № 10851).
Словник української мови (СУМ-11)