обхідник
ОБХІ́ДНИК, а, ч. Працівник, що здійснює обхід з метою огляду, перевірки.
Ще до евакуації Ганна пішла на залізницю і тепер працювала обхідником колії (Донч., VI, 1957, 193);
Монтер-обхідник.
Словник української мови (СУМ-11)ОБХІ́ДНИК, а, ч. Працівник, що здійснює обхід з метою огляду, перевірки.
Ще до евакуації Ганна пішла на залізницю і тепер працювала обхідником колії (Донч., VI, 1957, 193);
Монтер-обхідник.
Словник української мови (СУМ-11)