обіжник
ОБІ́ЖНИК, а, ч., рідко. Те саме, що циркуля́р.
В кімнату залетів поривний вихор, .. підняв на столі папери.. З переляку Савченко схопився за голову, потім упав навколішки, почав хапати руками обіжники (Збан., Сеспель, 1961, 444).
Словник української мови (СУМ-11)