ОБІПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіпе́рти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
обіпертий —
обіпе́ртий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обіпертий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обіперти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обіпертий —
ОБІПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обіпе́рти. Він [Левко] голіруч кидається до Дармидона, зверхньо, гордовито на кісся обіпертого (І. Драч).
Словник української мови у 20 томах