обіпертий

обіпе́ртий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обіперти.

Значення в інших словниках

1. обіпертий — обіпе́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обіпертий — ОБІПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обіпе́рти. Він [Левко] голіруч кидається до Дармидона, зверхньо, гордовито на кісся обіпертого (І. Драч).  Словник української мови у 20 томах
3. обіпертий — ОБІПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіпе́рти.  Словник української мови в 11 томах