обіщати

ОБІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка, заст., розм. Обіцяти.

Я.. перемовив його від купців, ще йому п’ятнадцятий годок був, і обіщав наградити його (Кв.-Осн., II, 1956, 349);

Прийшли; ..послали просити лакея, щоб сказав панові; обіщали навіть "на табак" лакеєві (Мирний, І, 1949, 302);

Пригрівало вранішнє сонце, обіщаючи рівний, гарячий травневий день (Вас., II, 1959, 364).

Значення в інших словниках

1. обіщати — див. обіцяти  Словник синонімів Вусика
2. обіщати — Обіцювати, обіцяти, пообіцювати, наобіцювати, наобіцяти, понаобіцювати, зарікатися, заректися, позарікатися  Словник чужослів Павло Штепа
3. обіщати — ОБІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод., заст., розм. Обіцяти. Я .. перемовив його від купців, ще йому п'ятнадцятий годок був, і обіщав наградити його (Г. Квітка-Основ'яненко); Прийшли; ..  Словник української мови у 20 томах