обіщання
ОБІЩА́ННЯ, я, с., заст., розм. Дія за знач. обіща́ти.
Згадавши останні свої самому собі й своїй жінці обіщання, він рішив узяти себе в руки й при розмові не захоплюватися (Вас., І, 1959, 381).
Словник української мови (СУМ-11)ОБІЩА́ННЯ, я, с., заст., розм. Дія за знач. обіща́ти.
Згадавши останні свої самому собі й своїй жінці обіщання, він рішив узяти себе в руки й при розмові не захоплюватися (Вас., І, 1959, 381).
Словник української мови (СУМ-11)