овид

О́ВИД, у, ч., рідко. Обрій, виднокруг.

Перед нами, на далекому овиді, виринає з-за збіжжя кілька їздців (Ірчан, І, 1958, 288);

Не з одного якогось боку підходить він [О. С. Пушкін] до народу, а широко, з усіх боків, по-пушкінському, по-глибокому, включаючи в свій овид всі племена, всі нації (Тич., III, 1957, 345);

В світи вторгаюсь зореві, Чи сію лан, труджусь на фермі — Скрізь бачу овиди нові, Ясні, як ранки заозерні (Брат., Грудка.., 1962, 89).

Значення в інших словниках

1. овид — о́вид іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. овид — див. ОБРІЙ.  Словник синонімів Караванського
3. овид — див. обрій  Словник синонімів Вусика
4. овид — У, ч., рідко. Обрій, виднокруг. Душе, відшукуй власний слід, де знані всі стежки, імла заткала весь овид, гримкочуть потоки... (ЧТ: 135).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. овид — -у, ч., рідко. Обрій, виднокруг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. овид — О́ВИД, у, ч. Те саме, що о́брій 1, 2. Перед нами, на далекому овиді, виринає з-за збіжжя кілька їздців (Мирослав Ірчан); Було видно, як білий-білий лайнер зникає на синьому-синьому овиді (В.  Словник української мови у 20 томах
7. овид — о́вид обрій (ст): Гучний досі відгомін грому, що гуркотів десь, ставав щораз тихіший і відходив на овиді з чорними хмарами (Ярославська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. овид — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет.  Словник синонімів української мови