оглушний

ОГЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що оглу́шливий.

Оглушні крики "віват" загули під склепінням, забилися в вікна з кольоровим склом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 99);

Вже падаючи, потьмарений від оглушного удару, Віталій Примаков бачив, як котиться.. його новенький студентський кашкет (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 57).

Значення в інших словниках

1. оглушний — оглу́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. оглушний — -а, -е. Те саме, що оглушливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оглушний — ОГЛУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що оглу́шливий. Оглушні крики “віват” загули під склепінням, забилися в вікна з кольоровим склом (З. Тулуб); Вже падаючи, потьмарений від оглушного удару, Віталій Примаков бачив, як котиться .. його новенький студентський кашкет (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. оглушний — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови