оглушний
ОГЛУ́ШНИЙ, а, е.
Те саме, що оглу́шливий.
Оглушні крики “віват” загули під склепінням, забилися в вікна з кольоровим склом (З. Тулуб);
Вже падаючи, потьмарений від оглушного удару, Віталій Примаков бачив, як котиться .. його новенький студентський кашкет (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)