оглушливо

ОГЛУ́ШЛИВО.

Присл. до оглу́шливий 1–3.

В лузі понад річкою .. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (В. Козаченко);

Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (В. Кучер);

Звичайне червоне вино здалося йому оглушливо міцним (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. оглушливо — оглу́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. оглушливо — Присл. до оглушливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оглушливо — ОГЛУ́ШЛИВО. Присл. до оглу́шливий 1. В лузі понад річкою.. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (Коз., Гарячі руки, 1960, 128); Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (Кучер, Прощай.., 1957, 246).  Словник української мови в 11 томах