оглушливо —
Присл. до оглушливий 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
оглушливо —
ОГЛУ́ШЛИВО. Присл. до оглу́шливий 1–3. В лузі понад річкою .. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (В. Козаченко); Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (В. Кучер); Звичайне червоне вино здалося йому оглушливо міцним (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах
оглушливо —
ОГЛУ́ШЛИВО. Присл. до оглу́шливий 1. В лузі понад річкою.. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (Коз., Гарячі руки, 1960, 128); Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (Кучер, Прощай.., 1957, 246).
Словник української мови в 11 томах