Значення в інших словниках
-
оглушливий —
[оуглушлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
оглушливий —
-а, -е. 1》 Який оглушує своїм шумом, гуркотом і т. ін. 2》 Який доводить до стану непритомності; запаморочливий (про біль, удар і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оглушливий —
ОГЛУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Який оглушує своїм шумом, гуркотом і т. ін. Чути скажений клекіт, писк, скрип і ляск парової машини, перемішаний з оглушливим шумом води і криком робітників (І.
Словник української мови у 20 томах
-
оглушливий —
ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
-
оглушливий —
ОГЛУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Який оглушує своїм шумом, гуркотом і т. ін. Чути скажений клекіт, писк, скрип і ляск парової машини, перемішаний з оглушливим шумом води і криком робітників (Фр.
Словник української мови в 11 томах