оглушливий
оглу́шливий
-а, -е.
1》 Який оглушує своїм шумом, гуркотом і т. ін.
2》 Який доводить до стану непритомності; запаморочливий (про біль, удар і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовиоглу́шливий
-а, -е.
1》 Який оглушує своїм шумом, гуркотом і т. ін.
2》 Який доводить до стану непритомності; запаморочливий (про біль, удар і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови