оглушливо

ОГЛУ́ШЛИВО. Присл. до оглу́шливий 1.

В лузі понад річкою.. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (Коз., Гарячі руки, 1960, 128);

Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (Кучер, Прощай.., 1957, 246).

Значення в інших словниках

1. оглушливо — оглу́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. оглушливо — Присл. до оглушливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оглушливо — ОГЛУ́ШЛИВО. Присл. до оглу́шливий 1–3. В лузі понад річкою .. оглушливо цвірінчали по-дурному зраділі горобці (В. Козаченко); Голосно, навіть оглушливо гриміли репродуктори (В. Кучер); Звичайне червоне вино здалося йому оглушливо міцним (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах