огрядненький
ОГРЯ́ДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить огрядний.
Стріла нас панночка, вже доросла й огрядненька собі, нівроку (Вовчок, І, 1955, 15);
— А хіба ви комбайнів не любите? — запитали ми огрядненьку жіночку (Вишня, II, 1956, 43).
Словник української мови (СУМ-11)