огрядненький
ОГРЯ́ДНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Досить огрядний.
Стріла нас панночка, вже доросла й огрядненька собі, нівроку (Марко Вовчок);
– А хіба ви комбайнів не любите? – запитали ми огрядненьку жіночку (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)ОГРЯ́ДНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Досить огрядний.
Стріла нас панночка, вже доросла й огрядненька собі, нівроку (Марко Вовчок);
– А хіба ви комбайнів не любите? – запитали ми огрядненьку жіночку (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)