одаровувати

ОДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаро́вувати.

— Але що правда, то правда: природа надзвичайно щедро одарувала його (Вас., III, 1960, 232);

*Образно. Пробуджена оновлена земля вільно парувала, грала соками, щедро одарувала трудівника (Горд., Сильніше смерті, 1946, 22).

Одаро́вувати по́глядом (усмі́шкою і т. ін.) — те саме, що Обдаро́вувати по́глядом (усмі́шкою і т. ін.) ( див. обдаро́вувати).

Текля щодня наглядала за роботою трактора, ясною усмішкою одаровувала запорошеного Сеня (Горд., Дівчина.., 1954, 45).

Значення в інших словниках

1. одаровувати — одаро́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. одаровувати — -ую, -уєш, недок., одарувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одаровувати — ОДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко. Те саме, що обдаро́вувати. – Але що правда, то правда: природа надзвичайно щедро одарувала його (С. Васильченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. одаровувати — НАДІЛИ́ТИ кого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.), УДІЛИ́ТИ (ВДІЛИ́ТИ) кому що, ДА́ТИ кому що; НАГОРОДИ́ТИ розм. (перев. чимось небажаним, неприємним); ОБДАРУВА́ТИ (ОБДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови