Великий тлумачний словник сучасної мови

одаровувати

одаро́вувати

-ую, -уєш, недок., одарувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко.

Те саме, що обдаровувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. одаровувати — одаро́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. одаровувати — ОДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко. Те саме, що обдаро́вувати. – Але що правда, то правда: природа надзвичайно щедро одарувала його (С. Васильченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. одаровувати — НАДІЛИ́ТИ кого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.), УДІЛИ́ТИ (ВДІЛИ́ТИ) кому що, ДА́ТИ кому що; НАГОРОДИ́ТИ розм. (перев. чимось небажаним, неприємним); ОБДАРУВА́ТИ (ОБДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  4. одаровувати — ОДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаро́вувати. — Але що правда, то правда: природа надзвичайно щедро одарувала його (Вас., III, 1960, 232); *Образно.  Словник української мови в 11 томах