однакий
ОДНА́КИЙ, а, е, діал. Однаковий.
Приїхали три козаки. Та всі три однакі (Нар. лірика, 1956, 222);
І час, і нудьга, і в’язниця Поклали на бранців ознаки; Проте у їх очах горіли Й тепер поривання однакі (Стар., Поет. тв., 1958, 166);
— Царський режим скрізь однакий. Всюди є багаті і бідні (Гжицький, У світ.., 1960, 184).
Словник української мови (СУМ-11)