однина

ОДНИНА́, и, ж. Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет.

Значення в інших словниках

1. однина — однина́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. однина — [одниена] -ни, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. однина — -и, ж. Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. однина — ОДНИНА́, и, ж. Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет. Числівник “півтора” вимагає від іменника чоловічого роду форми родового відмінка однини: півтора мільйона (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. однина — Однина́, -ни́, -ні́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)