однодумність

ОДНОДУ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до одноду́мний.

Критик — на сторожі однодумності письменника і читача (Смолич, Розм. з чит., 1953, 125);

Вона рішуче підійшла до автомобіля і, поглядаючи на чоловіка, думала, звідки в нього така однодумність із тим копачем? (Коцюба, Нові береги, 1959, 306).

Значення в інших словниках

1. однодумність — одноду́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. однодумність — -ності, ж. Абстр. ім. до однодумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однодумність — ОДНОДУ́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. одноду́мний. Критик – на сторожі однодумності письменника і читача (Ю. Смолич); Вона рішуче підійшла до автомобіля і, поглядаючи на чоловіка, думала, звідки в нього така однодумність із тим копачем? (Г. Коцюба).  Словник української мови у 20 томах
4. однодумність — Однодумність, -ности ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.  Словник української мови Грінченка