одноліток
ОДНО́ЛІТОК, тка, ч.
1. Те саме, що рове́сник.
Ріс я в лісі на самоті.. Товариша однолітка не було (Вовчок, VI, 1956, 301);
Серед однолітків не було йому [Довбушу] рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше — в розумі (Гжицький, Опришки, 1962, 133).
2. бот., зоол. Рослина або тварина віком в один рік; однорічка.
Помпілій Нума, римський цар, .. взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь плести (Шевч., II, 1953, 335).
Словник української мови (СУМ-11)