одноліток

ОДНОРІ́ЧКА бот., зоол. (рослина або тварина віком в один рік), ОДНО́ЛІТОК. Однорічний саджанець має ряд переваг над дворічним. Однорічки менше травмуються, краще приживаються і швидше ростуть (з журналу); Рибоводна бригада.. підсаджує на гектар ставка.. по 200-300 однолітків сріблястого карася (з журналу).

РОВЕ́СНИК, ОДНОЛІТОК, ОДНОРІ́ЧНИК, ПЕРЕВЕ́СНИК, ПОЛІ́ТОК діал. У хаті сиділи на лаві війт і Семен, а в сінях великий Микита та й малий Микита. Оба ровесники, ще дуже молоді (Лесь Мартович); У дядини був син Петрик, мій одноліток (І. Багмут); Своїм розвитком і природними даними він і взагалі відзначався серед своїх однорічників (І. Ле); Микола пішов по селі, познаходив старих знайомих людей, своїх перевесників, почав про все розпитувать (І. Нечуй-Левицький); Чом ти, юначе, відірвав Од книги погляд невтолимий І став з політками своїми до радісно-рухливих лав? (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. одноліток — одно́літок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. одноліток — ОДНОЛІТКА, див. РОВЕСНИК.  Словник синонімів Караванського
3. одноліток — див. саджанець  Словник синонімів Вусика
4. одноліток — -тка, ч. 1》 Те саме, що ровесник. 2》 бот., зоол. Рослина або тварина віком один рік; однорічка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. одноліток — див. ровесник  Словник чужослів Павло Штепа
6. одноліток — ОДНО́ЛІТОК, тка, ч. 1. Те саме, що рове́сник. Ріс я в лісі на самоті .. Товариша однолітка не було (Марко Вовчок); Серед однолітків не було йому [Довбушу] рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше – в розумі (В. Гжицький). 2. бот., зоол.  Словник української мови у 20 томах
7. одноліток — Одно́літок, -тка; -літки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. одноліток — ОДНО́ЛІТОК, тка, ч. 1. Те саме, що рове́сник. Ріс я в лісі на самоті.. Товариша однолітка не було (Вовчок, VI, 1956, 301); Серед однолітків не було йому [Довбушу] рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше — в розумі (Гжицький, Опришки, 1962, 133).  Словник української мови в 11 томах
9. одноліток — Одно́літок, -тка м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. КС. 1883. II. 372. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. (Сумск. у.) Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Чуб. Гнучкий одноліток лози. Шевч.  Словник української мови Грінченка