односторонній
ОДНОСТОРО́ННІЙ, я, є.
1. Який має одну лицьову, а другу виворітну сторони (про тканину і т. ін.).
Своєрідними техніками виконуються також волохаті гуцульські «ліжники» і ворсові односторонні килими «коци» (Народна творчість та етнографія, 3, 1954, 51);
Кашне можна в’язати як круговим, так і плоским способом. Якщо нитки дуже товсті, то кашне в’яжуть плоским способом, тобто одностороннє (В’язання крючком, 1957, 58).
2. Який міститься тільки з однієї сторони чого-небудь, охоплює тільки одну сторону чогось.
Одностороннє запалення легенів.
3. Який здійснюється тільки однією стороною або особою без погодження, домовленості з іншою (іншими).
За спинами союзників Черчілль домовлявся з фашистським дуче про односторонню капітуляцію Італії (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 472).
4. Те саме, що однобічний 1, 2.
Залежно від форми ріжучої частини.. свердла поділяються на двосторонні. І пристосовані для роботи в обидва боки, і односторонні — для роботи в один бік (Практикум з машинознавства, 1957, 70);
Для забезпечення безпеки руху на деяких вузьких вулицям встановлюють односторонній рух (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 254).
5. перен. Вузький, обмежений (про діяльність, інтереси і т. ін.).
Одностороннє спостереження фактів, які мали місце після відкриття нових родовищ золота і срібла, привело в XVII і особливо у XVIII столітті до невірного висновку, ніби товарні ціни зросли тому, що більша кількість золота і срібла стала функціонувати як засіб обігу (Карл Маркс, Капітал, т. І, кн. I, 1952, 121);
Односторонній погляд; Одностороння спеціалізація.
Словник української мови (СУМ-11)