односторонній

односторо́нній

-я, -є.

1》 Який має одну лицьову, а другу виворітну сторони (про тканину і т. ін.).

2》 Який міститься тільки з однієї сторони чого-небудь, охоплює тільки одну сторону чогось. Одностороннє запалення легенів.

3》 Який здійснюється тільки однією стороною або особою без погодження, домовленості з іншою (іншими).

|| Який враховує позицію тільки однієї сторони, одного учасника.

Односторонній ринок — ринок, на якому котирується лише курс (ціна) продавця або покупця.

Одностороння угода — угода, для здійснення якої відповідно до закону або узгодження сторін необхідно і достатньо вираження волі однієї сторони.

4》 Те саме, що однобічний 1), 2).

5》 перен. Вузький, обмежений (про діяльність, інтереси і т. ін.). Односторонній погляд. Одностороння спеціалізація.

Значення в інших словниках

1. односторонній — односторо́нній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. односторонній — [односторон':ій] м. (на) -н':ому/-н':ім; ж. -н':а; с. -н':еи; мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. односторонній — Однобічний  Словник чужослів Павло Штепа
4. односторонній — ОДНОСТОРО́ННІЙ, я, є. 1. Який має одну лицьову, а другу виворітну сторони (про тканину, килим і т. ін.). Своєрідними техніками виконуються також волохаті гуцульські “ліжники” і ворсові односторонні килими “коци” (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. односторонній — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет.  Словник синонімів української мови
6. односторонній — ОДНОСТОРО́ННІЙ, я, є. 1. Який має одну лицьову, а другу виворітну сторони (про тканину і т. ін.). Своєрідними техніками виконуються також волохаті гуцульські «ліжники» і ворсові односторонні килими «коци» (Народна творчість та етнографія, 3, 1954, 51)...  Словник української мови в 11 томах