одружуватися
ОДРУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОДРУЖИ́ТИСЯ, одружу́ся, одру́жишся, док., з ким, на кому і без додатка. Брати шлюб.
Софія одружувалась з Ізаровим (Шиян, Вибр., 1947, 5);
Теодосій радів так, ніби одружувався не Іванко, а він (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 146);
— Коли б воля, одружився б він на Мотрі, вона така добра дівчина (Мирний, IV, 1955, 179);
*Образно. Засмутилась, похилилась молода верба… Прилучилась, одружилась З козаком журба (Граб., І, 1959, 334).
Словник української мови (СУМ-11)