озолочений

ОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до озолоти́ти.

Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Кач., Вибр., 1947, 54);

// У знач. прикм.

Марино простосерда! Нащо ти Із рідних лук рокована піти До панських озолочених покоїв? (Рильський, II, 1956, 32).

Значення в інших словниках

1. озолочений — озоло́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. озолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до озолотити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. озолочений — ОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до озолоти́ти. Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Я. Качура); // у знач. прикм. Марино простосерда!...  Словник української мови у 20 томах
4. озолочений — Озоло́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)