озолочений
ОЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до озолоти́ти.
Вранці озолочена сонцем відмолоджена природа запишалася сліпучо-зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Я. Качура);
// у знач. прикм.
Марино простосерда! Нащо ти Із рідних лук рокована піти До панських озолочених покоїв? (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)