озонатор
ОЗОНА́ТОР, а, ч. Прилад для одержання озону.
Прилади, які служать для цієї мети [добування озону], мають назву озонаторів (Заг. хімія, 1955, 305).
Словник української мови (СУМ-11)ОЗОНА́ТОР, а, ч. Прилад для одержання озону.
Прилади, які служать для цієї мети [добування озону], мають назву озонаторів (Заг. хімія, 1955, 305).
Словник української мови (СУМ-11)