Великий тлумачний словник сучасної мови

озонатор

озона́тор

-а, ч.

Апарат для знезаражування води і збагачення повітря озоном.

|| Прилад для одержання озону.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. озонатор — озона́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. озонатор — ОЗОНА́ТОР, а, ч. 1. Прилад для одержання озону. Фотосинтезатор устатковано озонатором, де назустріч потоку води йде озоноване повітря (з наук. літ.). 2. Те, що збагачує повітря на озон. Вічнозелені сосни – прекрасні озонатори повітря (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. озонатор — озона́тор прилад для одержання озону з повітря діянням тихого електричного розряду.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. озонатор — ОЗОНА́ТОР, а, ч. Прилад для одержання озону. Прилади, які служать для цієї мети [добування озону], мають назву озонаторів (Заг. хімія, 1955, 305).  Словник української мови в 11 томах