озон
озо́н
-у, ч.
Синій вибуховий, отруйний газ із різким запахом; виникає від дії електророзрядів і радіації на кисень; енергійний окисник ракетного пального, у синтезах, знезаражувач води, відбілювач та ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови