Значення в інших словниках
-
озон —
озо́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
озон —
[озон] -ну, м. (на) -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
озон —
-у, ч. Синій вибуховий, отруйний газ із різким запахом; виникає від дії електророзрядів і радіації на кисень; енергійний окисник ракетного пального, у синтезах, знезаражувач води, відбілювач та ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
озон —
ОЗО́Н, у, ч. Одна з простих речовин хімічного елемента оксиген – газ синього кольору з різким запахом, що має окиснювальні й знезаражувальні властивості. Деякі люди – мов грім ..
Словник української мови у 20 томах
-
озон —
озо́н (від грец. όξων – пахучий) проста речовина, видозміна кисню; газ з різким характерним запахом, сильний окислювач. Використовують для дезинфекції приміщень, знезаражування води, вибілювання різних речовин.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
озон —
О3, алотропна форма кисню з триатомною молекулою; голубуватий газ із характерним запахом; сильний окислювач; нестійкий; утворюється з кисню під час, напр., електричних розрядів та при фотохіміч.
Універсальний словник-енциклопедія
-
озон —
ОЗО́Н, у, ч. Газ синього кольору з різким запахом — алотропічна видозміна кисню, що має окислювальні і знезаражувальні властивості. Деякі люди — мов грім.. Або мов блискавка, що розбиває дуплавого дуба, Та міліони ростин [рослин] озоном розвеселя (Фр.
Словник української мови в 11 томах