окремішність

ОКРЕ́МІШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до окре́мішній.

Розуміється.., що вже само поняття "правди" вимагає, щоби в літературі змальовані були і всі національні окремішності даного народу (Фр., XVI, 1955, 13);

Хвилинами його обіймало почуття окремішності, відчуття самотності серед цього рою юнаків і юнок, що невгамовно гуркотіли, заклопотані своїми турботами (Коцюба, Нові береги, 1959, 102).

Значення в інших словниках

1. окремішність — окре́мішність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. окремішність — -ності, ж. Абстр. ім. до окремішній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окремішність — ОКРЕ́МІШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до окре́мішній. Розуміється.., що вже само поняття “правди” вимагає, щоби в літературі змальовані були і всі національні окремішності даного народу (І.  Словник української мови у 20 томах
4. окремішність — Окре́мі́шність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)